Як ефективно працювати в класі з учнями з різними ступенями засвоєння мовних умінь і навичок.

Мабуть, перша трудність, з якою стикаєшся в процесі навчання англійської мови в умовах, коли студенти не діляться за рівнем володіння мовою - це наявність в одній групі як студентів з базовими знаннями (A2), так і  «просунутих» (B1-B2 ). Як правило, проблема полягає в наступному: студенти з впевнено сформованими комунікативними навичками, не відчуваючи складності в підборі слів і сприйнятті інформації на слух, схильні домінувати, швидше закінчувати завдання або попросту ... нудьгувати в очікуванні інших. З іншого боку, студенти з т.зв. підпороговим рівнем володіння вимагають більшої участі викладача, роз'яснень тощо, а в гіршому випадку просто уникають спілкування, яке могло б поставити їх у незручне становище перед більш «досвідченими» однолітками, і як наслідок відчувають зайву напругу і фрустрацію. Тобто, з одного боку, занадто легкий матеріал, що доводить до безглуздості навчання (неможливість прогресувати), а з іншого - своєрідне катування, адже вивчення мови в першу чергу повинно приносити радість. Немає потреби говорити, що від такого уроку не виграє ні викладач, ні учень. Однак, у класі зі змішаними рівнями компетенцій є і позитивні сторони, необхідно лише створити атмосферу, де всі включені.

     Для початку достатньо гарного настрою викладача, усмішки і короткої неформальної розмови, де кожен ділиться якимось цікавим моментом зі свого життя. Так би мовити "break the ice", розтопити лід, почавши з реальних подій, важливих для учня в поточний період життя. При цьому необхідно намагатися спрямувати розмову з русла викладач <-> учень в русло учень <-> учень. Важлива щира зацікавленість викладача, якою він міг би «заразити» інших студентів. Тобто, якщо спочатку відповіді студентів, як правило, в дусі «мені нічого сказати» / «у мене нічого нового», то потім з'являються незначні факти, такі як: переглянутий фільм або вчорашня погода, які дають початок питаням та дискусіям, а так народжується відкриття нових слів! Слід так само відзначити, що на цьому етапі необхідно утриматися від того, щоб щомиті поправляти граматику та вимову учня, щоб не зруйнувати атмосферу участі. Гарне правило - зробити це потім зі словами «Зверни увагу». Тепер повернемося до студентів з різним рівнем знань. Якщо проводити таку бесіду кожен урок на 5-10 хвилин, студенти звикають, що завжди можуть поділитися чимось на початку уроку, і деякі заздалегідь готують свої промови, нехай такий процес і позбавлений спонтанності, зате додає впевненості і привчає до самостійної роботи, а це - вірний крок до автономії.

      Добре, створили атмосферу. Тепер важливо її не втратити і плавно підвести до вивчення нової теми (щоб підручник не видався чимось нудним і віддаленим від реальності). Візьмемо, наприклад, тему «Видатні особистості». Після розповідей про те, хто і що відвідав / прослухав / переглянув по телевізору, задається питання про те, які б учні хотіли відвідати події, чому, що веде до обговорення знаменитих особистостей. Тут доречно почати брейнстормінг: прізвища знаменитостей, їх роботи, стиль, в якому вони працюють і асоціації учнів з їх роботами. Особливо цікавий останній пункт, в якому впізнається багато абстрактних слів різних частин мови, пов'язаних з відчуттями. Мозковий штурм ефективно виконувати в групах, розділених за принципом: «сильний + слабкий + середній» (терміни умовні). Кожна група презентує свою т.зв. «Павутину» (mind map) - карту асоціацій, при складанні якої кожен студент працює в своєму темпі, при цьому «сильний» допомагає «слабкому» і навпаки.

      У результаті виходить кілька карт пам'яті, на основі яких складається і ще раз проговорюється загальний вокабуляр за темою: «базовий» і «додатковий», який тестується на наступному занятті. «Базовий» (70%) - для всіх, «додатковий» (+30%) для тих студентів, які легко справляються з «базовим» (що нескладно визначити через кілька занять). У додатковий словник можна включати синоніми, антоніми і просто слова, які відповідають рівню B2 і вище. Те ж саме і з домашнім завданням двох категорій: прості та підвищеної складності. Перше - з наявністю опор: прикладів, незавершених фраз, речень з пропусками, оперативних схем і т.п., друге - в менш розгорнутому вигляді (більше продуктивного характеру). Важливо, що кожен сам вибирає свою категорію, а ще краще, якщо в кожній категорії є варіації домашнього завдання, тому свобода і право вибору підвищують інтерес до навчання. Крім стандартних уроків необхідно проводити «розвантажувальні» заняття, які мовби випадають з робочого ритму і служать скоріше розвагою. Це всілякі сценки, пісні, презентації, в ході яких, як перевірено на практиці, студенти з низькою мотивацією / підпороговим рівнем знання показували високий результат і використовували вивчені слова / репліки на наступних заняттях.

Отже, підводячи підсумок по роботі з класом студентів зі різними рівнями освоєння мови, необхідно пам'ятати про чотири моменти:

1) Важливість створення позитивної атмосфери загальної залученості, особистої значущості і відкриття, в якій кожен має можливість висловити свою думку в тій формі, в якій вміє.

2) Важливість плавного введення в тему в ході групового брейнстормінгу з грамотною «розстановкою сил» за принципом: «я навчу тебе і запам'ятаю ще краще» / «я навчуся у тебе і зможу надалі виконати завдання самостійно».

3) Важливість варіювання завдань (у тому числі, домашніх) за рівнями і опорам, свобода вибору і баланс черговості виступів студентів.

4) Важливість творчих завдань, зумовлених власним вибором студента в рамках його можливостей, де він зміг би проявити себе в групі або самостійно.

     Наостанок хотілося б додати, що (як і у будь-якої нормальної людини) бувають моменти, коли студент готовий «тільки слухати». Звичайно, повністю звільнити від участі в уроці - не ефективно, тому можна дати йому завдання записувати все те важливе для нього, що прозвучало на уроці і головне, щоб він міг використовувати цей матеріал у своїй подальшій мовній діяльності: мовні кліше, які впорядковують мову і дають їй більшу автономію або ж фразеологічні сполучення, які завжди пожвавлюють і прикрашають мову. Чого варте одне тільки «It's raining cats and dogs !»*

* Буквально: дощ йде кішками та собаками, Фігурально: ллє, як з відра