Особливості навчання іноземної мови дітей старшого дошкільного віку (5-6 років)

Навчання дітей старшого дошкільного віку має свої особливості. Починаючи роботу з дітьми, педагогу дуже важливо знати, що рівень розвитку дітей ще недостатній для самостійного вирішення ними багатьох завдань, що виникають у процесі їх діяльності (ігрової, продуктивної, мовної та ін.) Самостійність формується у дитини поступово під керівництвом дорослого. Шостий рік життя є важливим на шляху підготовки дитини до школи. У цей час у педагогічній літературі рекомендується застосовувати при навчанні дітей прийоми, що забезпечують підвищення працездатності дітей, розвиток розумової активності і допитливості, формування елементів цілеспрямованої уваги, довільної пам'яті та уяви, початкових форм усвідомленого управління своєю поведінкою.

У зв'язку з цим велике значення надається методам розвиваючого навчання - систематизації пропонованих знань та вмінь, використання допоміжних наочних засобів, що полегшують дитині процес пізнання, формування умінь виконувати завдання певного типу і застосовувати їх у нових умовах.

У процесі виховання важлива роль відводиться становленню та розвитку дитячих відносин, початкового усвідомлення морального змісту засвоюваних правил поведінки.

Створення доброзичливої атмосфери в групі дітей, їх уміння дбайливо ставитися до своїх однолітків, проявляти доброту й увагу - необхідна умова успішного виконання будь-якого завдання в процесі навчання.

Щоб розібратися в характері взаємовідносин дітей, педагогові слід постійно спостерігати за спілкуванням дітей у різних видах спільної діяльності, особливо у грі.

Мій педагогічний стаж – лише 2 роки. За цей час я працювала з дітьми різного віку, в тому числі і з дошкільнятами. У цій статті я хочу розповісти про ті висновки, до яких я прийшла, спостерігаючи за дітьми, спілкуючись з ними і навчаючи їх англійської мови. Мені подобається працювати в школі, я дуже люблю дітей. Радість від спілкування з дітьми, коли є взаєморозуміння, коли є "віддача", і бачиш результати своєї праці у відповідях дітей, в їхній творчості, не можна порівняти ні з чим. Я думаю, що вміння педагога співпереживати: ділити разом з дітьми їх радості і прикрощі - одна з найважливіших умов успішного спілкування й навчання. Де є взаєморозуміння - там є співтворчість, співпраця, є позитивний результат.

Кожна людина в житті відкриває для себе якісь істини, виробляє якісь правила, яких дотримується потім у своїй роботі, побуті, у спілкуванні з людьми. Спостерігаючи за дітьми, собою, колегами я визначила для себе наступне. Якщо уявити, що кожна дитина - це музикант, а клас - це оркестр, то роль вчителя бути диригентом. Від того наскільки професійно володіє мистецтвом управління оркестром диригент, буде залежати гра оркестру. Ця істина відома всім. Але на успіх виступу впливає не тільки технічно грамотне виконання своєї партії кожним учасником оркестру і керівництво диригента, але і їх внутрішній настрій, їх творчий підйом, бажання подарувати радість тим, хто грає разом з ними, хто прийшов їх послухати.

Для того, щоб допомогти дітям, особливо дошкільнятам, налаштуватися на виконання навчальних завдань, необхідне постійне спостереження за поведінкою дітей. Дитина - не робот! Добре й уважне ставлення дорослого позбавить його від багатьох прикрощів і непотрібних переживань, дозволить уникнути стресів. Діти більш прихильні до справедливих і лагідних людям, вони відгукуються на прохання чи доручення, прагнуть зробити їм приємне.

Взаємини з однолітками залежать від того, наскільки дитина відповідає їхнім вимогам і наскільки однолітки влаштовують його. Потрібно вчити дітей позитивним способам спілкування: доброзичливо ставитися до однолітків, проявляти доброту, привітність, справедливість, допомагати організовувати спільну діяльність, заохочувати успіхи, вчити їх дарувати радість оточуючим людям.