Зимовий відпочинок у горах. Славсько

Ось зовсім недавно вкотре переглядала фото з зимового відпочинку в горах і на мене нахлинули приємні спогади і відчуття від побаченого і отриманих вражень, тому дуже захотілося ними поділитися.
У передостанній день цієї зими ми з чоловіком їздили в у смт. Славсько. Для тих хто не знає, це один з найкращих і найпопулярніших гірськолижних курортів Галичини. Та й нам з нашого рідного міста Миколаєва до нього найближче і найлегше добратися. З цього і почну.
Отже, ми їхали електричкою №6187 Львів – Лавочне, яка відправляється зі Львова о 8.26 ранку, з Миколаєва 9.23. У Славському ми були об 11.22. На вокзалі, як тільки пасажири сходять з поїзда, починають приставати різні люди і пропонувати свої послуги, житло, транспортування.
Вдовж привокзальної вулички розташовані прокатні пункти, де можна вибрати індивідуально для себе лижне спорядження, сноуборди та інші аксесуари.
Наскільки мені відомо, то найпопулярніші гірськолижні траси Славського знаходяться на горах Захар Беркут (Писана, Високий Верх), Погар, Політехнік, Тростян, Варшава.
Доїхати до вибраної гори можна на популярному в даній місцевості «Уазику» («бобику») або на якійсь іншій з численних моделей авто, що пропонуватимуть водії до ваших послуг. Вартість проїзду з 1 людини 10, 15 або 20 грн., залежно від розташування гори.

Після недовгих вагань і роздумів, ми все-таки вирішили поїхати на гору Захар Беркут (1244 м). Для нас, як новачків, це був оптимальний варіант, судячи з розповідей місцевих жителів.
Сама гора Високий Верх знаходиться в С. Волосянка в 6 км від Славського. Біля підніжжя гори знаходиться комплекс "Захар Беркут", звідси і пішла ще одна назва цієї гори.
Отже, прибувши на територію комплексу, ми відразу пішли до одного з тутешніх прокатних пунктів і взяли собі лижі. Потім пішли, як-то кажуть, у «розвідку».
Тут функціонує найдовша в Україні парнокрісельна підвісна канатна дорога (2800 м), три бугельні підйомники, траси для початківців і професіоналів.

Славсько.Захар Беркут. Парнокрісельна підвісна канатна дорога (2800 м)

Якщо ти не вмієш навіть стояти чи ходити на лижах, не слід боятися і комплексувати з цього приводу. Тут усюди крок за кроком за туристами ходять інструктори, які люб’язно пропонують свою допомогу і послуги у навчанні основних елементів техніки катання на лижах. Але, на жаль, аж ніяк не за помірну ціну - 100 грн. / год.

Далі, вистоявши у величезній черзі, ми придбали абонемент і піднялися на вершину гори. Підйом зайняв аж 25 хв. З кожною миттю повітря ставало все більш розрідженим, прохолоднішим. Ми сиділи захоплені і здивовані від того, що відбувається з нами…Це неможливо передати словами, коли ти сидиш на тому підйомному кріслі на величезній висоті, боїшся поворухнутися, щоб часом не злетіла лижа чи не упала палиця, або ж ти сама)))) А в самісінькому низу і навколо тебе тихо і мирно природа живе своїм життям. Десь там під дерев’яним мостиком дзюркоче лісовий струмочок, навколо смереки вишикувалися і кожна - одна в одну.
Та коли ми нарешті зійшли з підйомника, я особисто була ще більше вражена гірським краєвидом. Перед нами постала природа в своїй первозданній чистоті.
Справді, краще гір дійсно можуть бути тільки гори! Вони настільки величні! Такі різні, у кожного свій характер і своя особлива краса.

Мені здавалося, що легені, які звикли дихати вихлопами міського транспорту, з жадібністю хапали кришталево чисте гірське повітря, ніби намагалися запастися ним про запас. А й справді, відомо, що дихання розрідженим повітрям нормалізує артеріальний тиск, покращує циркуляцію крові, обмінні та регенераційні процеси в організмі, стан нервової системи.
Одним словом, так як кататися на лижах я добре не вміла, і бажання вчитися цього разу також не мала, я насолоджувалася навколишнім мальовничим краєвидом і спостерігала за лижниками.
Після цієї поїздки хочеться на весь світ сказати, яка щаслива і горда, що ознайомилася з такою неперевершеною природною красою!