Мобільний телефон: друг чи ворог?

Нещодавно в одному з журналів прочитала дуже цікаву статтю про вплив мобільних телефонів на мозок людини. Хочу поділитися з вами цією інформацією.

Три режими

Раніше вчені вважали, що людське мислення організоване за локальним принципом: є окремі зони мозку, які відповідають за ті чи інші функції ("зорова кора", "слухова кора"). Виявляється, усе набагато складніше. Найновіші дослідження - а саме, роботи вченої зі Стенфордського університету Ешлі Чен (Ashley C. Chen) - показують, що при народженні людини зв'язки в її мозку справді локалізовані в зонах, але щоб мозок навчився думати по-справжньому і вийшов на "повну потужність", потрібно не менше 25 років життя. За цей час нейронні клітини зв'язуються одна з одною у найвіддаленіших відділах мозку, так проростають нейронні зв'язки і утворюють нейронні мережі, які відповідають за три базові режими роботи:

1. активне поглинання інформації 
2. орієнтація в ситуації та просторі
3. роздумування над чимось - в цей час мозок прораховує різні аспекти ситуації, аналізує її, і в голову приходять цікаві рішення та інсайти.

Три режими мозку є антагоністами (тобто, супротивниками): в той час, коли людина сприймає інформацію, вона не може її аналізувати. Якщо людина постійно поглинає інформаційний контент, ті її зони, які відповідають за мислення, просто не отримують енергії, і мозок впадає у сплячку. Тому не варто дивуватися тому, що люди, які не вилазять з соціальних мереж в смартфонах, у прямому сенсі слова рідко включають голову, мислять стереотипно і не розвиваються.

По суті, спілкуючись з іншими людьми і навчаючись, молода людина програмує свій мозок - створює в своїй голові "програмний сервер", який буде відповідати за процеси мислення у дорослому віці.

Судичи з даних досліджень, сучасні діти, підлітки та молодь, знаходячись в стані постійних інформаційних перевантажень, просто не вчаться думати: мозок 14-18-річних у всьому світі знаходиться у глибокій сплячці, а то й гірше - їх нейронні мережі, необхідні для мислення, взагалі не мають можливості розвиватися.

Соціальні звязки vs соціальні мережі

Ще одна проблема полягає в тому, що величезний отік інформації, який звалюється на сучасну людину, блокує можливості побудови соціальних звязків. Ресурси мозку призначені насамперед для спілкування з іншими людьми, а інформаційні потоки використовують їх "до дна".

В результаті людство занурюється в епідемію цифрового аутизму. Сучасні молоді люди не можуть підтримувати тривалий психологічний контакт один з одним, не цікавляться внутрішнім світом іншої людини. Навіть на побаченні молода пара надає перевагу сілкуванню з телефоном. Людина хоче взаємодіяти з іншою людиною, проте не вміє, і це породжує агресію.

Цифрова тривога

Що не дає нам можливості відштовхнутися від цих даних і просто сказати: "Потрібно до цього звикнути, це новий світ, народження нової цивілізації"? Дослідження 2018 року, проведене в Ізраїлі на дуже великій кількості вибірок, показує: якщо людина проводить в телефоні більше, ніж 2,5 -3 години в день, у неї різко зростає кількість депресивних думок і суїцидних нахилів. Парадокс в тому, що люди стараються "втекти в телефон", рятуючись від депресії,  але вони тільки поглиблюють її, не спілкуючись особисто з іншими людьми.

В ізраїльських дослідників була можливість порівняти людей, які користуються смартфоном і які не користуються (уявляєте,  є й такі :) ). У всіх, хто "живе з телефоном", відзначався синдром дефіциту уваги та гіперактивності. У людей, які не користуються смартфонами, такий синдром зустрічається наполовину рідше.

Людей, які до початку експерименту не користувалися смартфонами, попросили почати ними користуватися. Протягом трьох місяців у них виросла  соціальна настороженість, агресія, внутрішнє напруження і конформність (пристосування, пасивне прийняття існуючого порядку речей, пануючої думки).

Дальше від телефону - більше розуму

Цікава закономірність була виявлена при дослідженні можливостей мислення студентів під час виконання тестів на мислення та креативність. Представники першої групи повинні були залишити свої телефони за межами кімнати, де проводився експеримент; представники другої - могли тримати телефон у сумці чи в кишені; в третій групі можна було покласти телефон перед собою екраном униз.

Виявилося, що навіть фізичне місцерозташування телефона впливає на рівень об'єму оперативної (робочої) памяті і на рухомий інтелект. Об'єм робочої памяті і рухомого інтелекту збільшувався, коли поруч з людиною не було телефону.

Зміна поглинання інформації призводить до того, що людство зараз переживає розподіл не тільки на багатих та бідних, але й на розумних і дурних по-іншому, ніж це було в доцифрову епоху.

Відсутність вертикальних систем управління та соціальності, де є ієрархія, верх та низ, веде  до того, що люди  втрачають навички та біологічні можливості до навчання. Від цього страждає освітній процес.

Різновікова команда, члени якої взаємодіють в реальному житті, розумніші від "дистанційно-цифрової". Виграючи у відстані, бізнес далеко не завжди виграє в якості рішень, які приймаються.

Цифровий аутизм та цифрова залежність призводять до зниження як емоційного, так і "фізичного" інтелекту. Це виклики часу, на які управлінці повинні знайти відповідь.

Бачення майбутнього ≠ яскраві малюнки 

Мотивація і цілі людини пояснюються тим, наскільки її мозок здатний конструювати образ майбутнього, думати про нього, заглядати вперед. І якщо мозку не надається часу на те, щоб "зависнути", людина втрачає можливість заглянути вперед. По суті, в такому стані він не може ні мотивуватися, ні ставити перед собою цілі.

Загальна установка на отримання задоволення при нездатності будувати образи майбутнього призводить до того, що люди стають дуже нетерплячими, не вміють достойно переживати провали, невдачі і вчитися на свої помилках. Люди, які розраховують на легкий успіх, ненадійні ні як громадяни своєї держави, ні як працівники своїх компаній, ні як члени своїх сімей. Вони не працюватимуть ні на економіку, ні на цивілізацію, і в цілому на суспільство.

Щоб запобігти атрофії своїх пізнавальних навичок, люди повинні дотримуватися "цифрової гігієни" - так само, як і дотримуватися гігієни фізичної, щоб не підхопити інфекцію, викликану хвороботворними мікробами.

Без покращення реальних соціальних звязків неможливо добитися якісного мислення. Участь в конференціях, круглих столах та семінарах в очній формі, а також читання книг та журналів в фізичному, а не електронному вигляді, тренують когнітивні здібності.

Текст = аналітичне мислення.

Перевантаження зоровими образами = відсутність мислення.

Отже, з цього випливають три короткі, але дієві поради:

• Навчи диттину мислити - не давай їй  смартфон!
• Хочеш вирішити проблему - відключи телефон!
• Хочеш відчути себе бадьорим і щасливим - відклади телефон!

Джерело :

Журнал "Управление персоналом". - №3, березень 2020